Вул. Міцкевича А. пл., 6 (/7)

Будинок 5-ти поверховий, розташований на куті пл.Міцкевича і вул.Коперніка, великий, квадратний в плані, з великим внутрішнім двором, з трьома сходовими клітками. Фасади значно декоровані, з великими вікнами, завершені складним дахом з чотирма напівкруглими фронтонами і великою круглою вежею. Кут будинку заокруглений, прикрашений гарними алегоричними скульптурами "Достаток" і "Комерція" у вигляді жіночих фігур. Між 3 і 4 поверхами - високомистецькі барельєфи (гірлянди, "путті"), а над 4 поверхом - ліпний фриз ( роги достатку, картуші, квіти). Архітектурними акцентами фасаду є також довгий балкон з металевою ажурною решіткою на 2 поверсі, портал головного входу ( з вул.Коперніка) з ліпним маскароном, напівкруглі еркери з вузькими вікнами над головною брамою-проїздом. Внутрішні приміщення також мають значний декор: ліпні стіни і стеля у під'їзді (картуші, гірлянди, жіночі голівки, волюти), ліпні стелі в квартирах і офісах на 3-5 поверхах, обличкування стін сходової клітки кам'яними плитами. Головна сходова клітка великих розмірів, квадратна в плані, з ліфтом посередині. Сходи залізобетонні, з сходинками з кам'яної крихти, з металевим огородженням геометричного малюнку. Дворовий фасад прикрашений рустованими поверхнями, порталами входів на сходові клітки, ліпними декоративними вставками у вигляді ромбів з кошиками квітів між вікнами 3-4 поверхів.

Площа Міцкевича - одна з площ центральної частини міста, яка рзом з проспектом Свободи, площами Галицькою і Соборною утворює так званий львівський "Ринг", головну репрезентативну вісь Львова. На місці, де тепер пл.Міцкевича, в середньовічні часи - XIV-поч.XVIII ст. - були фортифікаційні споруди: оборонні вежі при високому мурі ( різників та бондарів), бастеї при низькому, рів до Полтви. Після їх знесення в кін.XVIII ст. утворюються нові пусті площі, які на поч.XIX ст. інтенсивно забудовуються. Так утворюються нові вулиці Валова, Нова (тепер Бр.Рогатинців). Там, де вон виходили до Полтви, утворилися проходи до пл.Галицької і вул.Гончарів ( Князя Романа), Довгої (Театральної), а на протилежному березі сюди сходились вулиці Святоіванівська (пр.Шевченка) і Широка ( Коперніка). Два містки через ріку забезпечували сполучення з середмістям. Так виник заболочений пустир, який поступово осушувався і площа забудовувалася. Після 1840р. перекрили частину Полтви між двома містками, новостворена площа отримала назву на честь ерцгерцога Фердинанда д'Есте, намісника Галичини. Тоді ж, в основному, і сформувалось сучасне розпланування будівель. Посередині площі тоді існувала криниця. В 1862р. її прикрасили статуєю Божої Матері на кошти графині Северини Бадені. Площу з того року почали називати Маріацькою ( або Марійською). Площа від початку свого існування зайняла одне з центральних місць Львова. Вона забудовувалася престижними будівлями, в основному, готелями. Під №1(2) стояв старий готель "Hotel de Russie", побудований в 1812р., власником якого був Жорж Гофман. До готелю прилягав сад, який тягнувся до вул.Ковжуна. В 1899р. старий будинок було знесено і на цьому місці в 1900р. побудовано новий готель "Жорж" ("George") за проектом відомих віденських архітекторів Г.Гельмера і Ф.Фельнера, скульпторів Л.Марконі, А.Попеля. Наступний будинок №3 належав родині Бруніцьких, знавцям мистецтв і колекціонерам антикваріату. Під №4 був найстаріший львівський готель - з 1804р. - "Європейський", повністю перебудований в конструктивістському стилі в 30-х рр. ХХ ст. ( за радянських часів - готель "Україна", тепер проводиться реконструкція під "Укрексімбанк". Будинок №5 в кін.XIX ст. належав родині Лянгів, які відкрили тут готель "Французький". На поч.ХХ ст. ( 1933р.) новий власник І.Шпрехер перекрив 1 поверх під торговий пасаж "Маріацька галерея" ( тепер магазин "Роксолана"). Будинок №6-7 славився кав'ярнями і ресторанами. Наступний, №8, - перший у Львові "хмарочос", побудований на місці старого, з сер.XIXст., будинку князя Понінського, який відкрив тут велику книгарню "Академічна книгозбірня". В 1912р. новий власник Іона Шпрехер побудував монументальну споруду для офісів нафтових фірм. Наступні будинки №9 і 10 через їх аварійний стан в кін. 90-х рр. ХХ ст. були знесені ( №9 був побудований в 1830р. в стилі класицизм, №10 - сер.XIX ст. - в стилі еклектики). На місці старого під №10 будується сучасний банк ("Укрсоцбанк", арх. О.Базюк). В центрі площі в 1904р. було споруджено пам'ятник видатному польському поету Адаму Міцкевичу за проектом скульптора А.Попеля: на гранітній колоні крилатий геній поезії подає Міцкевичу ліру. Фігуру Божої Матері разом з криницею-фонтаном прийшлось перенести на нове місце, на початок пр.Свободи, де вона, в оновленому вигляді, милує око тепер. Назва площі Міцкевича існує з 1944р. Будинок №6,7 на пл.Міцкевича - один з найбільших на площі. Побудований на місці будинку поч. XIX ст. (1820-ті рр.), який належав Самуелю Пентеру. Старий будинок був трьохповерховий, великих розмірів, з великим внутрішнім подвір'ям. В 1828р. тут була відкрита перша у Львові ощадна каса - філія австрійського банку. З 1842р. до 1863р. в ньому розміщувалася відома у Львові книгарня Каетана Яблоновського, книговидавця, дослідника старовини, антиквара і нумізмата. Наприкінці XIX ст. власником будинку стає Кароль Кіселька. В 1906р. старий будинок був знесений, а проект на нову будівлю був замовлений відомій архітектурно-будівельній фірмі І.Сосновського і А.Захаревича. Автором проекту був австрійський архітектор М.Майредер. Заява в магістрат на розгляд проекту і дозвіл на будову надходить в 1908 і 1909р. від імені трьох дочок К. Кісельки: Марії з Кісельків Стройновської, Кароліни з Кісельків Дулембіни, Гізелі з Кісельків Баранської. Новозбудований дохідний будинок в стилі еклектики був 5-ти поверховий, з високим першим поверхом, в якому розмістилися безліч магазинів, з шикарним рестораном "Авеню"( "Avenue") на 2 поверсі власника Станіслава Боявського, з житловими квартирами на верхніх поверхах. Фасад прикрашали скульптурні композиції, вежа на куті, багато ліпних елементів. Перед будівництвом були проведені роботи по укріпленню фундаментів та влаштуванню підпірної стіни (1909р.). В 1911р. був затверджений проект на розширення балконів кав'ярні на 2 поверсі. В період 1929-1939рр. в будинку діяли магазини "Optyk", модного взуття і одягу, трикотажу і галантереї, "Philips-Radio", а також кінотеатр "Raj" ( 1938р.), фотосалон "Flora". В 1933р. кав'ярня на 2 поверсі після реконструкції стала називатися "De La Paix"( "Мир"), в якій у вихідні дні грав оркестр Львівської опери. Власником її був Міхал Ландес (M.Landes). Одночасно на 1 поверсі популярною у львів'ян була цукерня власника Ф.Веделя (F.Wedel) "Cukry, czekolada, biszkopty". В радянські часи в будинку також були кінотеатр "Новини дня" ім.Л.Українки і кафе "Пиріжкова" на 1 поверсі, ресторан "Москва" на 2 поверсі; на 3-5 поверхах - комунальні квартири. За роки незалежності зник кінотеатр, збереглися комунальні квартири, з'явилися безліч офісів на всіх поверхах, а ресторан "Москва" (пізніше - "Люкс") перетворився на дорогий розважальний комплекс "Split" ( ресторан, бар, казино) з сучасними інтер'єрами з рисами стилю ампір.
Наріжний будинок вул.Коперника та площі Міцкевича. На початку ХІХ ст. тут стояв будинок, що вважався одним з найкращих у місті. тут була перша у львові ощадна каса. На початку ХХ ст. будинок придбала родина Стройновських і в 1906-1909 рр. на її замовлення фірма А.Захарієвича і Ю.Сосновського за проектом Майредера побудувала новий прибутковий будинок, один з перших п'ятиповерхових будинків у Львові. Від 1909 р. тут була кав'ярня "Авеню", власником якої був Станіслав Бояновський. Від 1919 р. ця кав'ярня перероблена в кав'ярню "De La Paix"., з 1940 р. - це ресторан "Люкс", а від 1946 р. "Москва". В 1993 р. повернуто стару назву "Люкс". До 1939 р. в будинку був кіносалон "Флора". Фасади будинку прикрашають міфологічні скульптури - алегорії достатку та торгівлі. Один буд з №7