Вул. акад. Богомольця О., 6

Житловий будинок

Основна інформація

Адреса об’єкта:

Вул. акад. Богомольця О., 6

Власна назва:

Житловий будинок


Про об’єкт

Історична функція:

житлові

Сучасна функція:

житлові, науково-освітні установи


Історичні дані

Стиль:

Сецесія

Архітектори:

Левинський Іван (Архітектор) - Архітектурно-проектне бюро фірми Івана Левинського

Короткий опис
-Будинок розташований у рядовій забудові вул. Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця, характерна для I десятиліття ХХ ст., коли будинки одразу проектувалися під'єднаними до мереж водопостачання та каналізації, а також електрики. За характером планування кам'яниця була сучасною: всі кухні та санвузли розташовані всередині квартир, а не скраю офіцин з доступом через галереї, як це було раніше. При цьому ці підсобні приміщення займають найгірші з точки зору природного освітлення місця. Декоративне вирішення будинку – у стилі орнаментальної сецесії, зі стилізованими елементами класичної архітектури. Будинок триповерховий, з підвалами та невеликою мансардою з боку подвір'я. Мурований з цегли, отинькований. Підвальні перекриття – склепіння системи "Кляйна", міжповерхові – на металевих двотаврових балках. Конструкція даху – дерев'яна, кроквяно-стійкова. Покрівля бляшана, пофарбована у темно-червоний колір. У декорі фасаду застосовані ліпнина, майолікова плитка, кований метал. У вікнах сходової клітки – вітражі; внутрішні двері та вікна мають латунну фурнітуру; раніше у сінях були також латунні поручні. У плані будинок П-подібний з прямокутним фронтовим корпусом та двома офіцинами, із замкнутим внутрішнім подвір'ям посередині. Згідно оригінального проекту, на кожному поверсі були розташовані по 2 п'ятикімнатні квартири. У них по 2 кімнати мали вікна на вулицю, по 3 – розміщувалися в офіцині. Кухні, туалети та ванні кімнати, а також комірки та ніші для слуг – були розміщені у фронтовому корпусі. Поруч одного з помешкань були розташовані чорнові гвинтові сходи, якими можна було піднятися на галереї, а звідти потрапити до кухонь, а також до пральні та прасувальні на мансарді. Головний фасад симетричний. Композиційна схема більш характерна для історизму: чітка симетрія, членування фасаду стилізованим "великим" ордером із п'єдесталом, пілястрами та антаблементом. Найбільш декорованими є головний портал, а також бічні частини фасаду, завершені невеликими аттиками. На цю схему накладений багатий декор у стилі орнаментальної сецесії: стилізоване листя та квіти довкола порталу, огородження балконів 2-го поверху зі стилізацією кульбаб, вставки з ліпними листками під вікнами та на стилізованих капітелях пілястр. У 1930-х рр. було переплановано помешкання на партері, внаслідок чого було утворено 2 двокімнатні квартири: одна у фронтовому корпусі, інша – в офіцині. Для цього перемурували деякі перегородки, заклали двері у несучій стіні, розширили одне з вікон в офіцині та розділили його на два. З 2004 р. будинок займає Центр міської історії. В зв'язку з пристосуванням будинку під офісні приміщення, було здійснено деякі реконструкційні роботи.

Більше

Історична довідка
Триповерховий житловий будинок споруджений у 1906 р. за проектом, розробленим у бюро Івана Левинського, як чиншова кам'яниця підприємця Леона Штаубера. Автором дизайну чільного фасаду є арх. Тадеуш Обмінський. Цей будинок у стилі орнаментальної сецесії – один із кращих зразків цього стилю у Львові, пам'ятка архітектури (ох.№М-6). Ділянка даного будинку виникла у 1904 р., коли було прокладено вул. Богомольця (тоді Адама Асника) та розпарцельовано під забудову територію давньої вілли та садів, які тут були розташовані (давня адреса вул. Панська, 5 або конскр.№508 4/4). Власницею останньої була Клементина з Бохданів Вітославська (z Bochdanów Witosławska). Ділянку, де пізніше розмістився будинок №6, придбав підприємець Леон Штаубер (Stauber). Згодом їй присвоєно новий конскр.№907 4/4. Проект чиншової кам'яниці був розроблений у бюро Івана Левинського, зокрема чільний фасад спроектував арх. Тадеуш Обмінський (Obmiński), а розрахунок конструкцій виконав арх. Казимир Теодорович (Teodorowicz). У квітні 1905 р. Леон Штаубер подав проектну документацію на затвердження до магістрату (ДАЛО 2/1/126:16). Будівництво було завершене наступного року, а в серпні наданий дозвіл на заселення будинку (ДАЛО 2/1/126:33). У міжвоєнний період власницею кам'яниці була Дора Штаубер-Бриндзова (Stauber-Bryndzowa), можливо, донька та спадкоємиця Леона Штаубера (ДАЛО 2/1/126: 1-2, 10). У 1936 р. реконструйовано помешкання на партері: з однієї п'ятикімнатної квартири, що займала половину поверху, утворено 2 двокімнатні. Перша залишилася повністю у фронтовому корпусі будинку, а друга – в офіцині (флігелі), до неї влаштовано вхід з подвір'я. Керував роботами будівничий ("майстер мулярський") Ян Смолінський (Smoliński). Збережена до сьогодні столярка вікон та внутрішніх дверей у цій частині будинку походить з часу цієї реконструкції. У 1938 р. проводилися деякі ремонтні роботи, зокрема відремонтовано чільний фасад кам'яниці, інтер'єр сіней та сходової клітки (ДАЛО 2/1/126: 2-3). З 2004 р. частину будинку займає "Центр міської історії Центрально-Східної Європи". Тут розміщені офіси, помешкання для дослідників. Також у будинку розташований офіс організації "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова". Сьогодні (2014 р.) житловою залишається 1 квартира. Сьогодні значну його частину займає Центр міської історії Центрально-Східної Європи.

Більше