Вул. Клепарівська, 35

пожежно-технічне училище

Монументальний корпус будинку збудований в аркадному стилі (Rundbogenstil). Корпус завдовжки близько 130м складається з центрального об'єму, призначеного для вищих чинів армії та їх родин, фланкованого вежами в наріжниках і двох бічних триповерхових об'ємів, з'єднаних між собою двоповерховими крилами.. Головний і дворовий фасади ідентичні. Цоколь. Колись кам'яний, нині обкладений плиткою. Стіни з двобарвної (смуги жовтої і оранжевої) нетинькованої цегли. Центральний об'єм по чотирьох кутах підтримують контрфорси, на яких розміщені скульптурні групи з військовою атрибутикою. Акцентовані входи. Це два багатогранні пілони, що піднімаються до рівня третього поверху. Пілони завершують півлежачі фігури Марса і Венери. Карниз, що з'єднує пілони. Прикрашений двома дзеркально зображеними у горельєфі грифонами, що тримають герб. Поверхи розділені аркатурним поясом. Вікна арочні, об'єднані по два прямокутним керамічним профільом. Тільки на четвертому поверсі головного об'єму вікна вузькі арочки, здвоєні, над кожним вікном третього поверху їх є по два. Вхідні портали, а їх є чотири, арочні, кам'яні. Прохід, що веде у внутрішний двір, перекритий зірковим склепінням, в центрі якого щит без герба (втрачений), обвитий стрічкою. Праворуч на стіні в крузі закомпоновано щит від герба, над яким лицарська маска (фас) і лаврове листя, на лівій стіні закомпоновано в крузі щит від герб, над яким лицарська маска ( профіль) і листя лавру. Далі в проході симетрично розташовані сходи, за якими далі по проходу - ніші з-під втраченої скульптури. Аналогічним є прохід з внутрішнього двору до парку. Будівля внутрішним двором. Внутрішний двір вимощений сучасною плиткою. На східному фасаді внутрішнього подвір'я недіючий циферблат годинника. Планувальна структура будівлі коридороного типу. Для обігріву приміщень використовувались каміни, що з'єднувались з повітряними каналами в товщі стін, жоден з камінів не зберігся. Згодом каміни замінили печами. Печі також не збереглися. На даний час будівля обігрівається з центральної котельні батареями. Зал мав фрески.По осі центральної брами, що веде через внутрішній двір будівлі на розлогий парк позад будівлі, в глибині ділянки поставлені каплиця в стилі неороманської фортечної архітектури та дві допоміжні господарські будівлі, що фланкують її. Каплиця збудована на плані грецького хреста. На перехресті нави і трансепту зноситься купол. Наріжники каплиці акцентовані шестигранними вежами, завершеними аркатурним карнизом, над яким здіймаються вежички меншого діаметру, над якими шестигранний барабан, завершений металевим щипцем. Вхід до каплиці акцентований порталом, обрамленим колонами з зірчастими капітелями. Над порталом чотири спарені арочні вікна, які об'єднані керамічним карнизом з хрестом. По середині даху над поталом невеличка чотиригранна дзвіниця. Стіни каплиці, як і основного корпусу, викладені з нетинькованої двоколірної цегли. Вікна каплиці аркоподібні. Купол каплиці має сучасний розпис (1983 р.), автентичний, зі слів очевидців, зберігся під ним. В інтер'єрі пілятри були прикрашені алебастровими барельєфами ангелів, з яких, зі слів очевидців, зберігся лише один. Решта зроблені в 1983 р. за зразком збереженого з гіпсу і позолочені. Господарські будівлі первісно були однакові, права збереглася краще. Це прямокутні в плані одноповерхові будівлі зі двосхилим дахом, покритим шиферними листами. Віна будівель арочні з керамічними карнизами. Права нетинькована з двоколірної цегли. Ліва оштукатурена. На правій зеберлася декоративна дерев'яна різьба конструкцій даху, на лівій втрачена.

Ансамбль призначавася для ветеранів австрійської армії. Весь Ансамбль, збудований у 1855-1863 рр. за проектом віденського архітектора Теофіла Гансена, будовою керував Е.Келлер. Це є один з найкращих творів раннього періоду творчості видатного віденського архітектора Теофіла Гансена. Ансамбль призначався для життя інвалідів та ветеранів австрійської армії. Одночасно міг помістити 500 осіб. Спроектований так, що окремо могли розміститися вищі армійські чини (центральний корпус), солдати (бокові крила). Скульптурний декор, що зберігся лише частково, виконали Ципріан Годебський та Абель Пер'є. Після Другої світової війни використовувався для військових потреб. Каплиця використовувалася як склад. Училищу пожежної охорони переданий в 1953 році.
Будинок призначавася для ветеранів австрійської армії. Корпус завдовжки близько 130м складається з центрального і двох бічних триповерхових об'ємів, з'єднаних між собою двоповерховими крилами. По осі центральної брами, що веде до внутрішного замкнутого двору, в гдибині садиби поставлені каплиця та допоміжні господарські будівлі, що фланкують її. Весь комплекс, збудований у 1855-1863 рр. за проектом віденського архітектора Т.Гансена,будовою керував Е.Келлер). М ає фасади з двобарвної нетинькованої цегли в стилі неороманської фортечної архітектури. Для обігріву приміщень використовувались каміни, що з'єднувались з повітряними каналами в товщі стін. Скульптурний декор Ципріана Годебського та Абля Перієра.Зал має фрески.