Вул. св. Юра пл., 5

собор Юра

За хронікою Зіморовича перший храм на цьому місці побудовано в 1280 р. за наказом князя Василька. Це була церква з букового дерева і монастир. Ця церква була присвячена св.Юрію. Король Казимир, що в 1340 р. захопив Львів, спалив церкву і монастир, а коштовності вивіз до Кракова.Та вже наступного року монахи відбудували дерев'яний храм. Відтоді до нас дійшов відлитий 1341 року майстром Яковом Скорою найстарший за віком в Україні дзвін.На дзвоні староцерковною мовою написано: "Року 6849 (1341) вилитий цей дзвін святому Юрію при князю Дмитрі за єгумена Єфимія. А писав Скора Яків"дзвін великих розмірів (висота 85 см, нижній діаметр 71 сі, вага 415 кг.) Першу кам'яну церкву збудував архітектор Дорінгу 1363 р. З 1732 да 1738 р. будуються монастирські корпуси. В 1744 р. на місці розібраної церкви заклали кам'яний собор.Почав будову Б.Меретин, після його смерті в 1759 р. роботу продовжив архітектор і скульптор С.Фесінгер і завершив роботи в 1770 р. Собор стоїть на високій терасі , до нього ведуть двомаршеві сходи. Має структуру грецького хреста з заокругленими елементами плану.Тепер прямуємо на Святоюрську гору, де височить ансамбль собору св. Юрія-Змієборця - осередок Галицької церковної митрополії. Про виникнення поселення на цій горі Мартин Ґруневеґ пише так: "Якраз тоді, коли Лев готував для замку місце недалеко від гори Лева, його слуги з іншої гори навпроти замку помітили ще одну високу гору. Коли вони з нею знайомилися, натрапили на страшного дракона. Як тільки князь про нього довідався, учинив раду і знищив цього жахливого змія. Наказав також негайно на горі, де змій мав лігво, вимурувати церкву на честь св.Юра. Цю церкву надав він своїм руським священикам як парафіяльну. Недалеко від церкви показують у скелі печеру згаданого дракона, яку називають тепер змієвою ямою. Під час будови цієї церкви почали збиратися люди, аж поки утворилося велике село." Що правда в цій оповідці, а що вигадка, судити важко. Однак точно відомо, що перший дерев’яний храм на цій горі виник в XIII ст. З південно-західного боку гори була таки печера, а з північного схилу стікав потік Середній. Нині ансамбль, що розкинувся на терасі південно-західного схилу гори, складається з собору св.Юра (1744-1770 р., арх.Б.Меретин), митрополичого палацу (1772-1774 рр., арх. К.Фесінегер), капітульних будинків (1774-1866),. дзвіниці (1828 р., арх.Гаєк), огорожі з двома брамами; "від базару" (1770р., скульпт. М.Філевич), та "від городу" (1772 р.). Це один із найкращих архітектурних ансамблів України доби пізнього бароко. Собор збудований з каменю та цегли, поєднує в собі риси італійського бароко з традиційною для України об’ємно-просторовою схемою. Має план грецького хреста з високою банею на перехресті. Святий Юрій - патрон храму -височить над аттиком. Собор оздоблений унікальною пластичною кам’яною різьбою, монументальною скульптурою роботи видатного майстра барокової різьби Й.Пінзеля. У крипті храму захоронені останки галицького князя Ярослава Осмомисла (помер в 1187 р.) та видатних історичних діячів української церкви. У дзвіниці є найдавніша пам'ятка українського ливарництва - дзвін, відлитий 1341 р. майстром Яковом Скорою. На площі перед собором у давнину раз на рік перед святом св. Юра відбувався великий ярмарок, куди звозили свій товар ремісники зі Львова та околиць.