Вул. Хмельницького Б., 34

в'їздна

Перша згадка про дзвіницю при Онуфріївському монастирі походить з 1654 р., коли у записах старшого церковного Матвія Федоровича є "видав мулярам що звоницю мурують в монастирі св.Онуфрія зл.100". отже, вже тоді вежа мала муровану основу, а в 1681 р. дзвіницю добудовують з дерева.Дзвіниця стояла при мурі і мала скрізний прохід.Перед нею стояла скульптура св.Онуфрія, виготовлена львівським сгицерем Лазарем Паславським.Ця дзвіниця стояла до початку ХІХ ст. У 1815 р. розпочалося розширення монастирських приміщень надбудовою другого поверху.Після завершення цих робіт почалася побудова нової дзвіниці за проектом Франца Трешера За проект він отримав 22 флорини 3 лютого 1820 р. В квітні 1820 розібрали стару вежу-дзвіницю.Одночасно з дзвіницею збудували нові двомаршові сходи від вулиці. На будівництві вежі працював підмайстер мулярський Пантелеймон Сясь. На поч. жовтня 1820 р. вежа була повністю викінчена. Приступили до її оздоблення. Фреску Ісуса Христа на фасаді від вулиці виконав Лука Долинський. Він же визолотивхрест. Він же намалював образи св.Василія, Антонія і Теодозія Печерських.Цей живопис оновлювався в 1855 р. Стилево вежа відноситься до класицизму.Вежа чотириярусна, в плині квалратна, має наметовий дах. Цокольний ярус викладений з тесаного вапняку, верхні - з цегли.Над проходом від вулиці поміщена таблиця з датою : РОКУ БЖІА АWК (Року Божого 1820). На верхньому ярусі влаштовано балкон на трьох консолях з металевою решіткою.роботи Кшиштофа Ріделя.В ніші під сходами колись стояла статуя св.Онуфрія.