Споруда повстала на місці попередньої будівлі, що належала з 1519 р. якомусь Андрію з Київа (кам’яниця Київська) і знищена пожежою 1571р., з використанням її руїн. З 1585 р. дім переходить у власність Т. Альберті. Дослідники вважають, що двохповерхову споруду, котра є основою нинішньої будівлі, збудували в 1588-1589 р. р. відомі у Львові архітектори Петро Барбон і Павло Римлянин, а в 1596 р. архітектор П. Красовський надбудував третій поверх. З 1596 р. будинок є власністю купця і аптекаря Я. Лоренцовича, котрий відкрив тут одну з перших аптек у Львові. В 1645 р. будинок дістає у спадок зять Лоренцовича доктор Мартин Анчовський, секретар короля Яна Собеського. В 1675-1677 р. р. новий власник проводить реставрацію будинку. На фасаді з’явились кам’яні фіґури святих, надбудовано гарний аттик, відновлено портали першого поверху. Ці роботи проводились під керівництвом майстра М. Градовського.
В 1884 р. проведено ще один ремонт будинку, що суттєво змінило облік кам’яниці: з’явився четвертий поверх, змінена форма даху.
В 1929 р. під керівництвом арх. Л. Дайчака проводились адаптаційні роботи по пристосуванню споруди під музей.
Споруда займає прямокутну ділянку розміром 42 х10. В плані дводільна: світлиця з двома вікнами, бокова кімната з одним. Дім збудовано з тесаного каменю-вапняку, що потемнів від часу. Звідси і назва будинку “Чорна кам’яниця”, що виникла в XIX ст.
Фасад на всю висоту викладений діамантовим рустом. Перший поверх з трьома півциркульними прорізами, обрамленими рустикованими пілястрами. Різьблені архівольти завершуються замковими каменями. На замковому камені порталу різьблений ґеральдичний картуш з левом і абревіатурою: MA-SR-MD-CL.
Над порталом в ореолі фіґура мадонни з немовлям. Над вікном сіней скульптура св. Мартина на коні (патрон М. Анчевського). Над вікном справа фігура Марії з ангелом. На капітелях пілястрів, котрими обрамлений фасад, фіґури єванґелістів і святого. Вікна верхніх поверхів прикрашені різьбленими обрамленнями з мотивами виноградної лози і аканту.
Фасад завершується аттиком з пілонів і волют.
Будинок відомий розкішними інтер’єрами: різьбленими суфітами, білокамяною різьбою дверних і віконних прорізів. Білокам’яний портал, інкрустований темносірим мармуром з барельєфним розп’яттям, веде до приміщення каплички.
Споруда є одним з досконалих зразків львівського ренесансу. В 1926 р. “Чорна кам’яниця” стає власністю міста, тут розмістився історичний музей.
Більше
