Вул. Театральна, 22

центр дозвілля Прикво (Кінопалац, кафе, бібліотека, офісні приміщення)

Зараз це кутова споруда, що виходить фасадами на вулиці Театральну, Корнякта і Вірменську. Будівля чотириповерхова, майже квадратна в плані, з внутрішним двориком. При будівництві використано фрагменти тринітарського монастиря, збережена навіть кривизна фасаду від вул.Театральної. Головний фасад (з вул. Театральної) розчленований поповерхово горизонтальними тягами. Перший поверх розшитий під руст. Головний лучковий портал розміщений по центральній осі ризаліту. Над входом на другому поверсі - балкон на всю ширину ризаліту. Вікна другого, третього і четвертого поверхів - арочні з ліпним обрамленням. Фасад завершує карниз з модульонами. В композиції фасаду, його скромному декорі відчувається вплив романтизму і бідермейера. В інтер'єрі споруди збереглися парусні і лучкові склепіння, лучкові арки, кам'яні сходи з литою і кованою огорожею, ліпні декорації стін і суфітів, художній паркет.

Споруда збудована в 1857-1864 р. за проектом архітекторів В. Шмідта і С. Гавришкевича на місці руїн тринітарського монастиря, котрий був пристосований австрійською владою для потреб університету в 1784 році. Університет і академічна гімназія існували тут з 1784 до 1848 р. В 1848 р. під час революційних подій споруду монастиря було зруйновано і руїни передані українській громаді для будівництва Народного дому. Відбудова проводилась на народні гроші. Реконструкція була проведена в 1913 р. (арх. І. Левинський), в 1928 р. реставровано актовий зал за проектом арх. А. Каплонського і М. Никоровича. У свій час тут в університеті працювали прогресивні педагоги і вчені: Г. Мартинович, І. Земанський, Б. Гаке, П. Лодій; вчились українські письменники і просвітителі - члени "Руської трійці" - М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, Н. Устіянович. В Народному домі бували І. Франко, М. Павлик, І. Шараневич. В 20-х роках ХХ ст. тут також розміщалась Українська гімназія, український театр "Руська бесіда", польський театр "Розмаітосці", казино. Тут також влаштовувались виставки Товариства красних мистецтв. В 1877 році тут була виставка львівських художників В.Леопольського, К.Устияновича, Т.Копистинського. В 1879 році тут дав концерт російський композитор та піаніст А.Рубінштейн.
Споруда збудована в 1857-1864 р. за проектом архітекторів В. Шмідта і С. Гавришкевича на місці руїн тринітарського монастиря. В монастирі з 1784 до 1848 р. містився університет і академічна гімназія. В 1848 р. під час революційних подій 1848 р. споруду монастиря було зруйновано і руїни передані українській громаді для Народного дому. Відбудова проводилась на народні гроші. Реконструкція була проведена в 1913 р. (арх. І. Левинський), в 1828 р. реставровано актовий зал за проектом арх. А. Каплонського і М. Никоровича. Зараз це кутова споруда, що виходить фасадами на вулиці Театральну, Корнякта і Вірменську. Будівля чотирьохповерхова, майже квадратна в плані, з внутрішним двориком. Головний фасад (з вул. Театральної) розчленований поповерхово горизонтальними тягами. Перший повнрх розшитий під руст. Головний лучковий портал розміщений по центральній осі ризаліту. над входом на другому поверсі - балкон на всю ширину ризаліту. Вікна другого, третього і четвертого поверхів - арочні з ліпним обрамленням. Фасад завершує карниз з модульонами. В композиції фасаду, його скромному декорі відчувається вплив романтизму і бідермейера. В інтер’єрі споруди збереглися парусні і лучкові склепіння, лучкові арки, кам’яні сходи з литою і кованою огорожею, ліпні декорації стін і суфітів, художній паркет. В свій час тут в університеті працювали прогресивні педагоги і вчені: Г. Мартинович, І. Земанський, Б. Гаке, П. Лодій; вчились українські письменники і просвітителі - члени “Руської трійці” - М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, Н. Устіянович. В Народному домі бували І. Франко, М. Павлик, І. Шараневич. В 20-х роках ХХ ст. тут також розміщалась Українська гімназія, український театр “Руська бесіда”, польський театр “Розмаітосці”, казино. ДАЛО, ф. 2, оп. 2, од. збереж. 5248