Вул. ген. Тарнавського М., 57

Будинок 3-х поверховий, розташований в лінійній забудові вулиці, з невеликим внутрішнім подвір'ям. Фасад простий, без декору, з рівномірно розміщеними широкими вікнами, з двома горизонтальними тягами. Архітектурно виділений лише головний вхід в будинок виступаючим плоским порталом з невеликим світловим вікном над брамою. Брама дерев'яна, з квадратними віконними заповненнями. Сходова клітка прямокутна в плані, залізобетонна з сходинками з кам'яної крихти, з металевим огородженням простого геометричного малюнку. В квартирах збережені автентичні вхідні і внутрішні дерев'яні двері, вікна, кахельні печі.

Вулиця Ген. Тарнавського у Львові розташована в районі вулиці Зеленої, відходить від неї направо в нижній частині, огинаючи гору піднімається круто вверх, а далі знову зливається з Зеленою. Вулиця Зелена - одна з важливих магістралей Львова, яка веде у південно-східному напрямку. Стара назва вулиці - Волоська дорога - говорить про те, що це був давній торговий шлях на Волохію ( Молдавію) і Балкани через Коломию і Чернівці. Ця назва відома з XVI ст. При дорозі були численні заїзди для купців з готелями, корчмами, з великими подвір'ями для возів і складами східних товарів. В околицях вулиці в XVIII-XIX ст. були маєтки відомих шляхетських родин Сенявських, Русоцьких, Замойських, Яблоновських. В 1685р. при вул.Зеленій засновано для чину домініканок костел Св.Урсули, який в 1783р. австрійською владою був закритий і переданий німецькій громаді протестантів-євангелістів. В 1878р. храм був реконструйований у класицистичних формах ( архітектор Й.Енгель) та була збудована євангелістська школа. В 1997р. після реставрації євангелістський храм відкрився знову. Назва вулиці Зелена існує з 1685р., вона справді проходила серед численних садів і гаїв. Інтенсивна забудова Зеленої почалася в другій половині XIX ст., тут поселялися представники середніх верств населення. На початку ХХ ст. тут існували деякі невеликі промислові підприємства: цегельня, меблева фабрика, друкарня. Вулиця Зелена, піднімаючись круто наверх, оминає гору, яка в давнину називалася Вовчою, а пізніше - горою Св.Яцека. В напрямку до цієї гори ведуть декілька вулиць: Ген. Тарнавського, Й.Сліпого, Самійленка, Архипенка. Ці вулиці, в основному, забудовувались на поч.ХХ ст. і у міжвоєнний період, коли на місці пустирів виник один з престижних житлових районів міста. Тут є багатоквартирні будинки, малоповерхові на декілька квартир, окремостоячі вілли з озелененими подвір'ями в стилях модерн, конструктивізм, функціоналізм. Вулиця Тарнавського - одна з найгарніших вулиць цього району і міста Львова. Красу їй придають і криволінійна конфігурація, і зелень дерев, і , головне, забудова, витримана за масштабністю і стилевістю. Вулицю Тарнавського можна трактувати як ансамбль житлових будинків періоду 10-30-х років ХХ ст. Початкові номери (зі сторони вул.Зеленої) №2, 4, 6, 8 - це будинки в стилі модерн, побудовані архітектором Петром Тарнавецьким в 1910-1911рр. Саме тоді почала забудовуватися новостворена вулиця Гетьмана Тарновського - сучасна Тарнавського. До речі, власна кам'яниця архітектора П.Тарнавецького також була зведена на цій вулиці під №26 в 1912р. Але "обличчя" вулиці задають будівлі періоду 20-30-х років ХХ ст. в стилі функціоналізм, які вирізняються простим строгим трактуванням фасаду, лаконічними декоративними засобами. Квартири в цих будинках були недорогі, але раціонально сплановані, обладнані всім необхідним і якісно збудовані. Деякі з них оздоблені в стилі "Аrt-Deco" (ардек). Це будинки №38 ( арх.Т.Врубель, 1930р.) з макаронами на фасаді, №43 з стилевим порталом, №33-35 ( арх.П.Тарнавецький, 1922р.) з характерними декоративними елементами. Вулиця Ген. Тарнавського названа в честь командира УСС і УГА , генерала Мирона Тарнавського ( 1869-1938). В радянський період вона носила назву Кутузова. Будинок №57 на вул.Тарнавського побудований на замовлення власника Миколая Гааса (Mikolaj Haas). Автор проекту - архітектор Доменік Вухович (Domenik Wuchowicz), який запроектував будинок в 1930р. в стилі функціоналізм, переважаючий в той час в цьому районі, та побудував його через свою будівельну фірму. В 1932р. будинок був приєднаний до каналізації; в 1934р. в цокольному поверсі був запроектований і відкритий магазин.
арх Вухович Д.