Вул. Винниченка В., 26

Рішення №130 від 26.02.1980 ох № 243 до 1999 р. Парцеля на якій знаходиться будинок, до другої половини XVIII ст. належала жіночому монастиреві кармеліток босих. Після скасування монастиря в 1784 р. двір разом з господарськими буділями перейшов у фонд релігійного майна(5700 квадратних ліктів).Від нього господарка переходить в руки приватних власників і в 1875 р. нею володіє родина Вайдів, що замовляють архітекторові М.Фехтерові проект перебудови старого дому.Проект погоджений магістратом у році 1879 і спочатку будувалася тільки ліва половина, а старий будинок розбирався. У 1880 р. Фехтер виконав проект другої половини. Дозвіл на замешкання отриманий 22 грудня 1880 р. У 1898 р. у Вайдів цей будинок купує НТШ. за 240 тис корон.Поки Наукове Товариство ім. Т. Г. Шевченка не придбало будинку № 24, воно містилося саме тут. До 1907 р. тут розміщалася бібліотека НТШ.Потім залишився тільки етнографічний музей. У 1912 р. Товариство провело реконструкцію офіцин для влаштування у ній власної друкарні (арх.В.Підгородецький, І.Левинський)Тут же була друкарня НТШ. Спочатку Товариство тільки орендувало будинок. У повну власність він перейшов в 1898 р. Частина приміщень використовувалась під житло. На одній з квартир мешкав на початку століття Іван Труш. На будинку встановлені пам'ятні дошки, повідомляючи, що тут з 1898 по 1909рр. працював в редакції літературно-научного вісника І. Я. Франко, а в 1901-1903рр. знаходилося сховище ленінської "Искры" і іншої літератури російської революційної соціалдемократії. Будинок цегляний, чотирьохповерховий. В плані прямокутний з внутрішним двором. Планіровка пріміщень анфіладна, секційна. Фасад в стилі класицизма. Відрізняється сильновраженою і насиченою архітектурною пластикою. Перші два повера рустовані і прорізані віконними і дверними прорізами.. Два верхніх поверхи відоккремлені від нижніх карнізом і з'єднані пілястрами коринфського ордера. Вікна декоровані виступаючими профільованими наличниками і сандриками. Балкони з ажурною металевою огородою і фігурними металевими кронштейнами. Два входи в будинок підкреслені арочними фронтончиками. В інтер'єрі добре вирішені під'їзди, стіни якого оформлені ліпними лопатками, а склепіння опирається на арочні перемички. Література: Государственный архив Львовской области (ГАЛО) ф. 2, оп. 2, № 3456, с. 74-78, 87-89. Арх. Онищенко