Вул. Лисенка М., 46

Будинок 4-х поверховий, з внутрішнім подвір'ям, розташований на куті вулиць Лисенка і Лісної, збудований на рельєфі, з високим цокольним поверхом з вул.Лісної. Кут будинку зрізаний, на куті і по краях розміщені балкони з мурованими огородженнями, оздобленими ліпниною. Перший поверх рустований "під камінь". Особливістю споруди є поверхня фасаду, яка імітує кам'яну кладку ( вкраплення окремих каменів і цегли на нетинькованій цегляній стіні). Світлі оштукатурені обрамлення вікон контрастують на темній поверхні фасаду. Вхідна брама дерев'яна з верхнім світловим вікном. Під'їзд оздоблений ліпним декором (профільовані площини "дзеркало"). Сходова клітка трьохмаршева, велика в плані, дерев'яна з точеними балясинами і різьбленими кутовими стовпчиками. В інтер'єрах збережені старі кахельні печі, автентична столярка вікон і дверей з латунними ручками.

Вулиця Лисенка у Львові почала забудовуватися в кінці XVIII ст., але вона існувала вже в княжі часи ( XIII-XIVст.). Тоді це була просто дорога серед лісу, яка, оминаючи гору Високий Замок, з'єднувала колишній Волинський шлях (тепер вул.Б.Хмельницького) і Глинянську дорогу (тепер вул.Личаківська), тобто об'єднувала два магістральних напрямки: на північ - Володимир-Волинський, Луцьк, Литва і схід - Глиняни, Тернопіль, Київ. В давні часи під південними схилами Високого Замку були яри, тут добували каміння. Ніхто в цій околиці не жив, а на пустирях були смітники. Трохи далі, при майбутній вулиці Лисенка, на захищених від північних вітрів схилах до вул.Личаківської, засаджувалися виноградники. Першою будовою в цій околиці був барочний костел і монастир Францисканців, побудований в 1708 р. на кошти Софії Сенявської, спочатку для монахів-капуцинів ( ріг вул.Лисенка і Короленка). Після скасування в кін.XVIII ст. численних монастирів в центрі, тут в 1785р. переселилися ченці-францисканці з монастиря біля костелу Єзуїтів. В 1783р. на вул.Лисенка оселилося Стрілецьке братство, яке збудувало тут стрільницю ( перша стрільниця була за колишньою Краківською брамою, за межами середньовічного міста, де тепер площа Данила Галицького). Саме тому перша назва вулиці на поч. XIX ст. була Стрілецька. Пізніше, Стрілецьке товариство стало називатися Братство Куркове ( від польського слова "курек" - півень). Півень, символ пильності, служив емблемою Братства. З 1871р. вулиця також стала називатися Курковою ( до 1945р.). Під № 23а на вул.Лисенка існує гарна романтична будівля, побудована в 1871р. на місці старішого будинку кін. XVIII ст., у вигляді середньовічного замку. Тут колись збиралося Куркове Братство, яке складалося з національно свідомого польського міщанства, для вправляння в стрільбах, для товариських зустрічей. Тут також проводилися щорічні бали, на яких вибирали "Куркового короля". Довкола стрільниці в кін.XVIII ст. під горою, яка називалася Вовчою, був закладений гарний парк. Він існує дотепер і примикає до лікарні ОХМАТДИТ. Перші житлові будинки з'явилися на початку вулиці, в нижній її частині. Це забудова кін. XVIII ст.- поч.XIX ст. в стилі класицизм ( будинки №3, 5, 7). Відрізняються від інших великі будинки №17 і !9, побудовані в другій половині XIX ст. архітектором В.Підгородецьким для відомої багатої родини графів Дідушицьких, які тут мали палац, картинну галерею, велику бібліотеку. Привертає увагу і будинок №14, побудований в 1907р. архітектором І.Левинським в стилі українського модерну на кошти Українського Народного Дому для учнівської бурси, музею, бібліотеки ( тепер філіал бібліотеки АН України). Цікавою культовою спорудою на вул.Лисенка є кол. костел Францисканок, побудований в 1888р. в неороманському стилі архітектором Ю.Захаревичем. Костел цегляний, в інтер'єрі збережені цінні вітражі, які вимагають ремонту ( тепер церква Іоана Золотоустого і духовна семінарія при ньому). Не можна не згадати і прекрасну пам'ятку в стилі барокко - кол. костел і монастир Кармелітів босих ( тепер церква Архистатига Михаїла, УГКЦ), розташовані на узгір'ї на початку вул.Лисенка ( вул.Винниченка,22). Костел будувався в 1634-1717рр., добудовувався - в XIX - поч.ХХ ст. ( в 1906р. звели праву вежу), архітектори Ян Покорович, А.Вондрашка. Головний вівтар виконаний з чорного мармуру у формі "темп'єтто" ( храмика), а фрески склепінь і стін розписані в 1731-1732рр. італійським живописцем Дж.К.Перетті і українським учнем Б.Мазуркевичем. Сучасна назва вулиці Лисенка - в честь великого українського композитора Миколи Лисенка ( 1842-1912рр.), основоположника української класичної музики. Будинок №46 на вул.Лисенка побудований В 1913р. на замовлення власника Казимира Добровольського (Kazimierz Dobrowolski) за проектом архітектора Банеса (Banes) в стилі еклектичний історизм. В 1915р. будинок був каналізований.