Вул. акад. Богомольця О., 9

проектний інститут

Будинок 3-х поверховий, кутовий, в плані складної форми, з невеликим внутрішнім подвір"ям. Головний фасад асиметричний, в лівій частині завершений криволінійним фронтоном. На рівні 2 і 3 поверхів розміщені різнорозмірні балкони з металевими кованими стилевими решітками на ліпних консолях. Поверхня фасаду має русти на 1 пов., незначну стилеву сецесійну ліпнину (рослинно-геометричні композиції, горизонтальні лінії-тяги, фігурне обрамлення вікон). Вхідна брама дерев"яна, 2-х стулкова, з квадратними віконцями; над брамою - світлове вікно. В інтер"єрі збережена декоративна ліпнина в під"їзді-коридорі (профільовані пілястри, які переходять в смуги на стелі, фриз з геометричним узором, китиці, горизонтальні тяги). Стіни під"їзду частково обличковані кам"яними плитами. Сходова клітка прямокутна в плані, залізобетонна, з кам"яними сходинками і металевими кованими огородженнями (новими). В колишніх виробничих приміщеннях на 1-3 пов. наявні металеві (чавунні) колони з заклепками і орнаментом (зі слів старих працівників інституту, до 1939 р. там була приватна шоколадна фабрика). В радянські часи інститутом "Львівдіпрокомунбуд" в подвір"ї була здійснена прибудова, яка об"єднана з основним будинком переходом на 1 поверсі та новою сходовою кліткою. Фасад з подвір"я простий, без декору.

Вулиця Богомольця - колишня Асника (1906 р.) - розташована в центральній частині міста, з"єднує вулиці І.Франка і Кльоновича. На відміну від вул. І.Франка, яка почала інтенсивно забудовуватись на поч. ХІХ ст. і була магістральною вулицею Львова, вулиця Богомольця має камерний характер, і її забудова почалася на поч. ХХ ст. Проект цієї вулиці в 1904-1906 рр.(або 1904-1908 рр. з інших джерел) розроблявся комплексно в Архітектурному бюро Івана Левинського, видатного львівського українського архітектора і будівничого, професора "Львівської політехніки", власника великої будівельної фірми, яка і виконувала всі будівельні і оздоблювальні роботи. Авторами проекту були Іван Левинський і Тадеуш Обмінський, скульптор - Петро Герасимович. Особливістю проекту була пропозиція розвитку вулиці в глибину від головної лінії забудови, створення двору-курдонеру, кругом якого будувалися окремі будинки. Це так зване "рондо" (від фр. слова rond - коло). В ансамбль сецесійної житлової забудови входять 8 будинків з 2-х сторін вулиці Богомольця: №№ 4, 6, 8, 3, 5, 7, 9, 11. По архітектурному вирішенню кожен будинок є різний, але всі вони об"єднані єдиним масштабом, стилем, загальним містобудувальним принципом забудови кварталу. Це дуже вдалий приклад гармонійного поєднання раціонального і мистецького, архітектурних конструкцій і архітектурно-художнього декору, стандартних вирішень, вигоди, комфорту. Це приклад синтезу різних мистецтв в архітектурі: ліпний декор, керамічні вставки, металеві ковані елементи, вітражі, травлене скло, латунь, дерево.