Вул. Коперника М., 1

Житловий будинок з торговою функцією в рівні першого поверху. Триповерховий, з підвалом та високим шатровим дахом з мансардними вікнами. Фасад будинку 9-ти віконний, симетричний. Перший поверх розшитий під руст з арочними прорізами. Первісно їх було 9, в пізніший час два крайні з правого боку з єднані в одну прямокутну вітрину. Вікна верхніх поверхів прямокутні з трикутними наличниками. Міжвіконні простінки на третьому поверсі декоровані ліпниною з рослинним орнаментом. Два балкони другого поверху на ліпних консолях та з огорожею у вигляді балясин між масивними стовпцями. Балкони третього поверху з ажурною металевою огорожею. Між карнизом та дахом розташований фриз з дев'ятьма овальними горищаними вікнами. Дах - азбестоцементні плити по дерев яній системі крокв. Дворовий фасад без декору. Два псевдобарокові слухові вікна в даху з півкруглими сандриками.

Вулиця Коперника відома вже з XV ст. під назвою Сокільницька (від неї починався шлях до Сокільник), з 1690 року називається вул.Широка. Іменем Коперика називається з 1871 р. До другої половини XIX ст. Вулиця була забудована віллами та палацами в оточенні садів за зразком збереженого палацу Сапігів та Бєльських (№ 40а та 42). В період будівельного буму XIX - поч. XX ст. вулиця забудовувалась чиншовими будинками та банками. В будинку, що стояв на цьому місці до 1892 р. була аптека, відкрита в 1828 р. і називалася "Під золотою зіркою". Заснував аптеку угорець з походження Петро Міколяш. Тут була винайдено в 1853 р. магістрами фармації І.Лукасевичем і Я.Зехом спосіб хімічної очистки нафти, внаслідок чого отримано гас. 27 травня 1853 р. віденський патентний орган видав Зеху відповідний диплом, в якому винахід кваліфікували як спосіб очистки нафти для використання в освітленні та опаленні. Бляхар Адам Братковський виготовив металеву гнотову лампу. Сучасний будинок збудований у 1891-1892 р. за проектом Яна Шульца. В будинку до 1939 р. знаходилось консульство Югославії . На першому поверсі продовжувала існувати аптека, що є в будинку і в наші дні. Ця аптека була найбільшою у Львові. Інтер єр аптеки кінця XIX ст. збережений і доповнений в 1978 р. під час проведення ремонтно-реставраційних робіт в аптеці. Будинок разом з земельною ділянкою належав родині Міколяша.В 1900 р. спадкоємці Кароля Міколяша його діти - доктор Хенрик Міколяш, Кароліна Ромашкан та Єва Коссакова утворили спілку "Міколяш і Спілка" і в тому ж році почали будівництво пасажу за проектом І.Левинського та Ю.Захарієвича. Це був тут так званий "пасаж Міколяша" - критий перехід з вул. Коперніка на вул. Вороного з бічним відгалуженням . Обабіч аптеки в будинку були давніше два входи до пасажу. Пасаж був повністю накритий скляним дахом, що опирався на легку ажурну конструкцію довжиною 120 м. та біля 18 м. шириною. Пасаж Міколяша започаткував епоху сецесії у Львові. Завдяки вдалому поєднанню різних будівельних матеріалів (каменю, металу, скла, бетону) з творами декоративно-прикладного мистецтва автори створили на той час авангардний архітектурний ансамбль, котрий згадувають львів'яни і понині. Його прикрашали пишні розписи, ввечері пасаж був ілюмінований, взимку опалювався. . Тут були кав'ярні, кінотеатри "Тон" та "Утіха", представництво фірми "Сітроен", склад порцеляни, скла та срібла, фотоательє, магазини. Зокрема, у фрагменті будівлі, що збереглася, був магазин товарів для художників, де львівські митці запасалися фарбами та пензлями. З боку вул.Коперніка пасаж прикрашав фонтан зі скульптурою німфи. У перший день другої світової війни в пасаж потрапила бомба і зруйнувала його настільки, що відновлювати його вже не було змоги.
В будинку, що стояв на цьому місці до 1892 р. була аптека, відкрита в 1828 р. і називалася "Під золотою зіркою" Тут була винайдена гасова лампа в 1853 р. Лукасевичем і Зехом. Молода дружина Зеха і її сестра стали жертвами вибуху лампи. Збудований у 1892 р. Разом з земельною ділянкою належав родині Міколяша.В 1900 р. спадкоємці Кароля Міколяша його діти - доктор Хенрик Міколяш, Кароліна Ромашкан та Єва Коссакова утворили спілку "Міколяш і Спілка" і в тому ж році почали будівництво пасажу за проектом І.Левинського та Ю.Захарієвича. .І був тут так званий "пасаж Міколяша" - критий перехід з вул. Коперніка на вул. Вороного з бічним відгалуженням - виходом на проспект Свободи. Обабіч аптеки були давніше два входи до пасажуПасаж був повністю накритий скляним дахом, що опирався на легку ажурну конструкцію довжиною 120 м. та біля 18 м. шириною. Його прикрашали пишні розписи, ввечері пасаж був ілюмінований, взимку опалювався. . тут були кав'ярні, кінотеатри "Торн" та "Утіха", представництво фірми "Сітроен", склад порцеляни, скла та срібла, фотоательє магазини.З боку вул.Коперніка його прикрашав фонтан зі скульптурою німфи, У перший день війни в пасаж потрапила бомба і зруйнувала його настільки, що відновлювати його вже не було змоги..