Вул. Зелена, 77

Основна інформація

Адреса об’єкта:

Вул. Зелена, 77


Про об’єкт

Історична функція:

житлові

Сучасна функція:

житлові


Історичні дані

Архітектори:

Кочур М.

Короткий опис
Будинок 4-5-ти поверховий, розташований на розі вулиць Зеленої та Івасюка, з внутрішнім двором, об'єднаним з сусідніми будинками. Спочатку ( до 2002р.) він був 2-х поверховим, з високим цоколем та мансардним третім поверхом на куті. Особливий архітектурний образ будинку створюють сильно виступаючі еркери на 2 поверсі (трикутний і прямокутний), на яких влаштовані балкони з металевими огородженнями. Головний вхід розміщений з лівої сторони головного фасаду, оформлений порталом з пілястрами, над яким розташоване напівкругле світлове вікно. Завершує стару частину будинку і відділяє від новозбудованих поверхів виступаючий карниз. Вхідна брама дерев'яна.Сходова клітка прямокутна в плані, залізобетонна, з сходинками з кам'яної крихти і металевим огородженням геометричного малюнку. В квартирі на 2 поверсі збережені автентичні дерев'яні двері і вікна, вбудовані шафи, паркетні підлоги.

Більше

Історична довідка
Вулиця Зелена - одна з важливих магістралей Львова, яка веде у південно-східному напрямку. Стара назва вулиці - Волоська дорога - говорить про те, що це був давній торговий шлях на Волохію ( Молдавію) і Балкани через Коломию і Чернівці. Ця назва відома з XVI ст. При дорозі були численні заїзди для купців з готелями, корчмами, з великими подвір'ями для возів і складами східних товарів. В околицях вулиці в XVIII-XIX ст. були маєтки відомих шляхетських родин Сенявських, Русоцьких, Замойських, Яблоновських. В 1685р. при вул.Зеленій засновано для чину домініканок костел Св.Урсули, який в 1783р. австрійською владою був закритий і переданий німецькій громаді протестантів-євангелістів. В 1878р. храм був реконструйований у класицистичних формах ( архітектор Й.Енгель) та була збудована євангелістська школа. В 1997р. після реставрації євангелістський храм відкрився знову. Назва вулиці Зелена існує з 1685р., вона справді проходила серед численних садів і гаїв. Інтенсивна забудова Зеленої почалася в другій половині XIX ст., тут поселялися представники середніх верств населення. На початку ХХ ст. тут існували деякі невеликі промислові підприємства: цегельня, меблева фабрика, друкарня. Але ще більш бурхливого розвитку, особливо у верхній частині, вулиця Зелена зазнала в радянські часи. Тут в 60-х роках виникли нові заводи ( фрезерних верстатів, домобудівний комбінат, електроламповий "Іскра"), нові житлові квартали, найбільший у Львові стадіон "Україна" ( колишній "Дружба") з прилеглим парком. Серед цікавих споруд на вул.Зеленій слід згадати будинок під №24 - колишній палац поч.XIX ст. в стилі класицизм, який спочатку належав родині Адама Замойського. В будинку проходили збори масонської ложі, членом якої був господар. Пізніше палац був власністю Дідушицьких, Леваковських, митрополита Андрея Шептицького. Гармонійні архітектурні форми фасаду з скульптурними рельєфами Й.Шімзера і збережений інтер'єр ставлять споруду в ряд визначних пам'яток архітектури. Тепер там обласна науково-педагогічна бібліотека. Будинок №12 в стилі функціоналізм зведений в 1939р. (архітектор І.Багенський) для страхових і медичних установ ( тепер - інститут мікробіології АН України). Будинок під №22 збудований як приватна жіноча гімназія в 1913р. архітекторами А.Захаревичем і Ю.Сосновським в стилі модерн з скульптурними рельєфами З.Курчинського та з годинником ( тепер - СШ №6). Будинок №62 - це управління "Львіводоканал", яке тут існує з 1901р. і складається з комплексу будівель з темно-червоної цегли (недавно відреставрований до 100-ліття свого існування). Будинок №77 на вул.Зеленій збудований на місці старого будинку сер.XIX ст., який належав Юліану Курковському ( Julian Kurkowski), і який через аварійний стан був знесений в 1919р. новою власницею Єнтою з Кляйманів ( Jenta z Kleinmanow). Земельна ділянка в 1928р. переходить у власність доктора Чеслава Нанке (Czeslaw Nanke), який в 1929р. збудував двохповерховий приватний будинок з мансардним поверхом на куті в стилі конструктивізм. Автор проекту 1928р. - інженер-архітектор Максиміліан Кочур (Maksymiljan Koczur).
належить місту ЖЕК 500

Більше