Вул. Зелена, 48

Будинок 4-х поверховий, розташований в лінійній забудові вулиці, з внутрішнім подвір'ям. По краях будинку - два ризаліти, на яких розміщені балкони з металевими сталевими решітками ( на 2-3 поверхах) і які завершені трикутними фронтонами. Декор фасаду лаконічний, площинний: прямокутні вставки під вікнами у вигляді картушів, профільовані обрамлення вікон. Перший поверх рустований, з великими вікнами-вітринами. Вхідна брама металева з кованими решітками і верхнім світловим вікном. В під'їзді і на сходовій клітці збережені автентичні підлоги та обличкування стін з керамічної плитки, вхідні автентичні дерев'яні двері з декоративним різьбленим завершенням. Сходова клітка прямокутна в плані, металева з кам'яними сходинками і кованим огородженням геометричного малюнку. В деяких квартирах наявні старі автентичні кахельні печі, а також стара столярка вікон і дверей.

Вулиця Зелена - одна з важливих магістралей Львова, яка веде у південно-східному напрямку. Стара назва вулиці - Волоська дорога - говорить про те, що це був давній торговий шлях на Волохію ( Молдавію) і Балкани через Коломию і Чернівці. Ця назва відома з XVI ст. При дорозі були численні заїзди для купців з готелями, корчмами, з великими подвір'ями для возів і складами східних товарів. В околицях вулиці в XVIII-XIX ст. були маєтки відомих шляхетських родин Сенявських, Русоцьких, Замойських, Яблоновських. В 1685р. при вул.Зеленій засновано для чину домініканок костел Св.Урсули, який в 1783р. австрійською владою був закритий і переданий німецькій громаді протестантів-євангелістів. В 1878р. храм був реконструйований у класицистичних формах ( архітектор Й.Енгель) та була збудована євангелістська школа. В 1997р. після реставрації євангелістський храм відкрився знову. Назва вулиці Зелена існує з 1685р., вона справді проходила серед численних садів і гаїв. Інтенсивна забудова Зеленої почалася в другій половині XIX ст., тут поселялися представники середніх верств населення. На початку ХХ ст. тут існували деякі невеликі промислові підприємства: цегельня, меблева фабрика, друкарня. Але ще більш бурхливого розвитку, особливо у верхній частині, вулиця Зелена зазнала в радянські часи. Тут в 60-х роках виникли нові заводи ( фрезерних верстатів, домобудівний комбінат, електроламповий "Іскра"), нові житлові квартали, найбільший у Львові стадіон "Україна" ( колишній "Дружба") з прилеглим парком. Серед цікавих споруд на вул.Зеленій слід згадати будинок під №24 - колишній палац поч.XIX ст. в стилі класицизм, який спочатку належав родині Адама Замойського. В будинку проходили збори масонської ложі, членом якої був господар. Пізніше палац був власністю Дідушицьких, Леваковських, митрополита Андрея Шептицького. Гармонійні архітектурні форми фасаду з скульптурними рельєфами Й.Шімзера і збережений інтер'єр ставлять споруду в ряд визначних пам'яток архітектури. Тепер там обласна науково-педагогічна бібліотека. Будинок №12 в стилі функціоналізм зведений в 1939р. (архітектор І.Багенський) для страхових і медичних установ ( тепер - інститут мікробіології АН України). Будинок під №22 збудований як приватна жіноча гімназія в 1913р. архітекторами А.Захаревичем і Ю.Сосновським в стилі модерн з скульптурними рельєфами З.Курчинського та з годинником ( тепер - СШ №6). Будинок №62 - це управління "Львіводоканал", яке тут існує з 1901р. і складається з комплексу будівель з темно-червоної цегли (недавно відреставрований до 100-ліття свого існування). Будинок №48 на вул.Зеленій побудований в 1909р. в стилі модерн як дохідний дім, на 1 поверсі якого розміщувалися магазини. Разом з сусіднім будинком №50 утворюють ансамбль.