Вул. Свободи пр., 28
театр опери та балету
Основна інформація
Адреса об’єкта:
Вул. Свободи пр., 28
Власна назва:
театр опери та балету
Про об’єкт
Історична функція:
громадські споруди
Сучасна функція:
громадські споруди
Історичні дані
Стиль:
Еклектизм
Архітектори:
Горголевський Сигизмунт
Реконструкції:
реставрація фасадів. наново позолочена і встановлена золота гілка в руках центральної статуї головного фасаду.
Історична довідка
Споруда театру, збудована в 1897-1900 роках, замикає перспективу центрального проспекту міста.
Наприкінці XIX ст. на цьому місці був ринок. На місці нинішнього проспекту було русло річки Полтви. Складна геологічна ситуація вимагала новаторського рішення. Вперше в практиці будівництва у Львові для фундаменту було застосовано залізобетон. Будівництво здійснювала українська будівельна фірма І. Левинського за проектом архітектора З. Горголевського.
Це окремостояча цегляна споруда, прямокутна в плані з пишними багатодекорованими фасадами. Головний фасад акцектований трьома порталами з арочними лоджіями, розділеними спареними колонами коринфського ордеру. Фасад декорований колонами, пілястрами, балюстрадами, рельєфами, гірляндами. Обабіч головного входу над рівнем цокольного поверху розміщені алегоричні кам’яні скульптури “Життя” і “Мистецтво” (автор А. Попель, Т. Баронч). На карнізі - скульптури муз, виконані А. Попелем, Т. Вишневецьким, Ю. Марковським, Ю. Белтовським.
Алегоричні мідні фігури Слави, Поезії і Музика, розміщені на фронтоні, виконав скульптор П. Війтович. За його ескізом виконана міфологічна сцена на тимпані фронтону.
Багатий декор інтер’єрів театру: різнокольоровий мармур вестибюлю і широких двохмаршових сходів, позолота багатоярусного залу на 1800 осіб, ліпні прикраси і живописні вставки. Над живописним панно вестибюлю працювали художники Д. Котовський, Т. Рибковський, М. Герасимович, З. Розвадовський, В. Крицинський під керуванням Т. Попеля. В фойє скульптуру виконав П. Гарасимович, живопис - Ю. Зубер, О. Августинович, С. Батовський під керуванням С. Дембіцького. “Тріумф Слави” на плафоні пензля С. Рейхан.
Окремої уваги заслуговує сценічна завіса - полотно “Парнас” пензля знаменитого художника Г. Семирадського. Воно писалося у Римі спеціально для театру.
Література: В. С. Вуйцик, Львівський історико-архітектурний заповідник, Львів, Каменяр, 1979р. Б. Мельник, З історії львівських вулиць, вип. 1, Львів 1990 р.