Вул. Підвальна, 4

спілка спілка архітекторів

Вежа входила в систему фортифікацій Львова. Приземиста споруда, входивша в систему міських укріплень, одне з чотирьох подібного типу, які захищали місто зі сторони східних височин. Вежа побудована з дикого каменю, товстостінна(до 2. 5м), напівкругла в плані, трьохповерхова, під островерхою черепичною стріхою.Матеріалом для її побудови послужило каміння з розібраного в 1554 р. Міського арсеналу. Ця підковоподібна в плані будівля стояла на валу поза другим кільцем стін та ровом і служила для оборони підступів до міста зі східної сторони. Вежу використовували також для зберігання провіанту, амуніції і пороху, звідки і пішла її назва. За станом запасів у Пороховій вежі стежили спеціальні урядовці, які щорічно звітувалися міській владі. Вежа чотирьохповерхова. Стіни 2-3 метрової товщини, прорізані бійницями. накрита гостроверхим дахом з черепиці. На бокових стінах на рівні другого-третього поверхів прорізано по два вікна, на всіх поверхах бійниці. В мирний час вежаслужила зерносховищем. В 1767 р. в ній поселили людей, які супроводжували російського генерала Кречетнікова. На рубежі 19-20 століть існував проект Казимира Мокловського реконструкції порохової башти і створення в ній експозиції історичного музею. В 1954 році башта була відреставрована, а з 1959 р. в ній розміщено правління львівського відділення Союза Архітекторів України. Тоді ж біля входу встановленні мармурові фігури спячих левів. В 1973 р. проведена реставрація -знята внутрішня штукатурка. Література: І. Островський. Львів. Л. 1982 стор. 23-24. В. Ов- сійчук. Архітектурні пам"ятники Львова. Ль- вів, 1969. ст. 11, 27. В. Вуйцик. Р. Липка. Зустріч зі Львовом. Львів. 1987. ст. 46. (А. Ю. Дорош). В. С. Вуйцик, Державний історико-архітектурний заповідник у Львові, Львів, “Каменяр”, 1991 р. м. Львів. Порохова Порохова башта. 1554-1556 роки. вул. Підвальна N 4. Приземиста споруда, входивша в систему міських укріплень, одне з чотирьох подібного типу, які захищали місто зі сторони східних височин. Башня побудована з дикого каменю, товстостінна(до 2. 5м), напівкругла в плані, трьохповерхова, під островерхою черепичною сріхою. На бокових стінах на рівні другого-третього поверхів прорізано по два вікна, на всіх поверхах бійниці. В мирний час башта служила зерносховищем. В 1767 р. в ній поселили людей, які супроводжували російського генерала Кречетнікова. На рубежі 19-20 століть існував проект Казимира Мокловського реконструкції порохової башти і створення в ній експозиції історичного музею. В 1954 році башта була відреставрована, а з 1959 р. в ній розміщено правління львівського відділення Союза Архітекторів України. Тоді ж у входу встановленні мраморні фігури спячих левів. В 1973 р. проведена реставрація -знята внутрішня штукатурка. Література: І. Островський. Львів. Л. 1982 стор. 23-24. В. Ов- сійчук. Архітектурні пам"ятники Львова. Ль- вів, 1969. ст. 11, 27. В. Вуйцик. Р. Липка. Зустріч зі Львовом. Львів. 1987. ст. 46. (А. Ю. Дорош).