Вул. Шашкевича М. пл., 1

Будинок 4-х поверховий, розташований на куті пл.Шашкевича і вул.Дорошенка, з внутрішнім двором, спільним із сусідніми будинками. Фасади майже одинакові з двох сторін, вирішені в лаконічних архітектурних формах. Перший поверх рустований "під камінь". Між 1-2 і 3-4 поверхами - горизонтальна тяга, яка розділяє будинок на дві частини. Нижня - проста, строга; верхня - більш легка, оздоблена півколонками з ліпними капітелями. По центру кожного фасаду розміщені балкони: прямокутний з суцільним мурованим огородженням (на 2 поверсі) та круглі з металевими ажурними решітками ( на 3-4 поверхах). Вхідні дерев'яні двері ведуть у широкий вестибюль, далі - на простору прямокутну сходову клітку. Сходи залізобетонні з простим металевим огородженням, сходинки - з мармурової крихти. Внутрішні приміщення використовуються під офіси і установи, в них проведений сучасний ремонт з заміною (частково) автентичних дверей. Дах будинку високий, шатровий, з мансардними вікнами.

Площа М.Шашкевича у Львові розташована у верхній частині вул.Дорошенка і примикає до вул.С.Бандери. Ця територія міста до середини XIX ст. була майже не забудована. З історичних документів відомо, що у XV ст. у верхній частині вул.Дорошенка були лани пані Микулинської. З XVI ст. згадуються маєтки львівського патриція Еразма Сикста, іменем якого було названо спочатку дорогу, яка вела до маєтків, а потім і вулицю - Сикстуська. Назва вулиці Сикстуської ( сучасної Дорошенка) існувала 400 років: з 1535 до 1944р. В XVIII ст. землі при вул.Сикстуській вище головної пошти належали магнатам Чарторийським, а на протилежній стороні нижче костелу Магдалини був маєток магнатів з Бережан Сенявських. До цього часу тут зберігся арсенал Сенявських, побудований в 1640р. за проектом військового інженера П.Гродзіцького. В 30-40 рр. XIX ст. арсенал був перебудований під приватний музей графів Баворовських ( тепер тут розміщується відділ мистецтв бібліотеки АН України ім.Стефаника). Отже, вул.Дорошенка до другої пол. XIX ст. була просто вузькою дорогою серед боліт і дерев в нижній частині і між багатими маєтками у верхній. Міська забудова почалася з сер.XIX ст. В кінці XIX ст. вулицю розпланували, вирівняли, замостили. В 1894р. нею пройшла траса електричного трамваю. Вулиця С.Бандери зазначена на старих планах міста ( правда, без назви) вже в 1750р. Прилеглі землі в XVIII ст. належали Чарторийським, а на поч. XIX ст. маєтки розділилися на кілька частин, одна з них була князів Сапєгів. В 1840р. вул.Бандери вже називається Новий Світ. Ця назва поширилася на весь цей район, аж до вул. Київської. Спочатку це була польова дорога, що проходила серед городів і ставків. Але з відкриттям в 1863р. залізничного вокзалу, вулиця стала важливою магістраллю міста. Сучасна забудова почалася в останній чверті XIX ст. З 1880р. архітектор Юліан Захаревич і Іван Левинський перетворили старі передмістя в район затишних вілл і дорогих дохідних будинків. В 1886р. вул.Новий Світ перейменовується на вул.Сапєги ( польський державний і громадський діяч, який багато зробив для розвитку Галичини). В радянські часи вулиця називалася Сталіна ( з 1944р.), Миру ( з 1961р.). Площа з цією ж назвою - М.Шашкевича - утворилася в 1813р. Перед 1 світовою війною львівські українці хотіли побудувати тут театр. Цей проект не був здійснений, але в 1914р. розпочалося будівництво Музичного інституту ім..М.Лисенка ( пл.Шашкевича,5). Проект був розроблений архітекторами І.Левинським і О.Лушпинським в стилі українського модерну. Будинок був зведений в 1916р. Фасади витримані в строгих формах, зате в архітектурно-художньому оформленні інтер'єрів вповні використаний український народний колорит. Головний концертний зал розписаний художниками М.Сосенком і О.Новаківським на тему української народної музики в поєднанні з українськими орнаментами. Скульптор Г.Кузневич виконав горельєфні портрети Т.Шевченка і М.Лисенка. В 1920-30рр. при Музичному інституті діяв Український театр, з 1930р. до 1975р. - кінотеатр. В 1939р. тут було організоване Державне музичне училище ім.С.Людкевича, яке існує дотепер. Більшість будинків на пл.Шашкевича були зведені в 1911-1912рр. також українськими зодчими Ф.Левицьким і Й.Делькевичем. Площа перетворилася в вулицю, яка дістала назву Котляревського ( 1918р.). Під час другої світової війни квартал частково був зруйнований, і на його місці виник сквер. В 1997р. посередині скверу був встановлений пам'ятник жертвам комуністичного режиму ( скульптор П.Штаєр, архітектор Р.Сивенький). Костел Магдалини, який боковим фасадом виходить на площу, побудований в 1630-1758рр. в стилі барокко ( архітектори Я.Годний, М.Урбанік). Споруда з двома граціозними вежами і динамічними статуями святих на фасаді ( скульптор С.Фесінгер) є домінантою і окрасою цього району. Більше 30-ти років в костелі діє Будинок органної і камерної музики. В назві площі увічнено ім'я видатного українського поета і громадського діяча, основоположника української літератури в Галичині Маркіяна Шашкевича ( 1811-1843рр.). Будинок №1 на пл. Шашкевича побудований в 1911р. за проектом архітектора З.Брохвіч-Левинського в стилі модерн. Тут жив і помер в 1932р. відомий архітектор Тадеуш Обмінський.