Вул. Франка І., 154

меморіаьний музей Грушевського

Вілла має дуже стриману архітектуру. В той час у Львові вже робила впевнені кроки архітектура сецесії, вона однак не залишила своїх слідів в архітектурі вілли Грушевського. Можливо, вибір архітектора для виконання проектів був продиктований ціною за його виконання (архітектора вибрав Іван Франко, а потім вже порекомендував його М.Грушевському), однак М.Захудний не був відомим архітектором того часу. Будинок дуже вдало вписаний в існуючий ланшафт. До півдня - відкрита тераса зі сходами. Тераса займає простір між двома об'ємами, одно- і двоповерховим, так що захищена від східних і західних вітрів. Будинок складається з трьох різновисоких об'ємів, лівий - двоповерховий на високому цоколі, два інші одноповерхові. Високий цоколь будинку оздоблений у вигляді тягненого в тиньку русту, фасади виконані з обличкувальної цегли жовтого кольору, необштукатурені, арочні вікна оздоблені оштукатуреними лиштвами та підвіконними рельєфами. Вони об'єднані штукатурними поясами на рівні низу віконного прорізу та на рівні початку арки вікна. Оштукатурені також кути будинку, карнизи та аттик зі слуховим вікном, що завершує двоповерхову частину будинку. На рівні другого поверху розташований балкон з кованою металевою решіткою огорожі з S- подібним перерізом та рисунком, характерним для пізньої еклектики. Тераса та сходи, що до неї провадять, також огороджені металевою кованою решіткою геометричного рисунку.

В XVII ст. територія верхньої частини сучасної вулиці Франка формувалася довкола деревяного костелу, який згорів у 1672 р. Кошти на будову нового мурованого костьолу дала львівська міщанка Софія Ганель, дружина львівського патриція Станіслава, що виходив з роду Ганлів, який оселився у Львові в XV ст. Навкруги костелу були букові ліси, а до споруди вела дорога, яка пізніше стала сучасною вулицею Франка. Освоєння території почалось у другій половині ХІХ ст. Особливого поштовху у розвитку території надало розташування у верхній частині Стрийського парку Загальної крайової виставки в 1894 р., задля якої, до території верхньої частини вулиці провели трамвайну колію, а з боку Персенківки залізничну колію для подачі матеріалів на будівництво павільйонів. Відповідно, відразу почалася інтенсивна забудова прилеглих територій будинками віллового типу (це сучасні вулиці Самчука, верх вулиці Франка). Вілли для Івана Франка (вул.Франка, 152) та Михайла Грушевського будувалися майже одночасно за проектом одного і того ж архітектора Мартина Захудного. Проект на будівництво вілли Грушевського було затверджено в магістраті 21.11.1901 р., і вже в наступному році почалося будівництво.
Державний меморіальний музей М.Грушевського