Вул. Винниченка В., 20

монастир о.Василіан

Основна інформація

Адреса об’єкта:

Вул. Винниченка В., 20

Власна назва:

монастир о.Василіан


Про об’єкт

Історична функція:

культові

Сучасна функція:

культові


Історичні дані

Стиль:

Бароко

Архітектори:

Вондрашка Алойзи

Покорович Ян

Реконструкції:

Історична довідка
Костел разом з монастирем і обороними стінами утворює єдиний архітектурний ансамбль, розміщений на підвищені в кварталі між вулицями Винниченка, Лисенка і Просвіти. Широкі багатоступеневі камінні сходи, розміщені по центральній осі будови виводить на площадку перед головним входом. Костел кармелітів побудовано в 1634році по проекту Яна Покори з Ломбардії. До середини XVII століття ансамбль кармелітів представляв собою комплекс прикриваючий з сходу загальномістську систему фортифікаційних споруд. В 1835-1839роках архітектором А. Вондрашковою побудовані дві вежі головного фасаду, які потім в 1906 році були реконструйовані і завершені архітектором В. Галицким. З східної сторони до стін костелу впритик примикає монастир, представляючий камінну двохповерхову будову прямокутну в плані з внутрішнім двориком і коридорною системою планіровки приміщення. Архітектура памятника рішена в стилі барокко. Найбільш багато оформлений головний фасад, фланірований двума стрункими башнями і завершений високим фронтом. Плосткість стіни розчленована пілястрами. Перший ярус фасада прикрашає портал з розкрепованним фронтом і картушем. Пластика фасада посилюється від наявності поблизу входу симетричних ніш з динамічними статуями святих всередині. Бокові фасади дуже скромні і лише полокруглі обрамлені вікна і контрфорси оживляють великі площини гладких стін. Фасади будови монастира залишшені декора, єдина його прикраса-вінчаючий профілірований карніз. Костел трьохнєфний з центральним нефом, перекритим циліндричним зводом і двома боковими-перекритими хрестовими зводами. Стіни і стелі розписані в 1731-1732р. італьянським живописцем Дж. К. Педретті і його учнем Б. Мазуркевичем. Картини з історії кармелітського ордена належить кісті Г. Чайковського. Цінним елементом інтерєра являється також центральний алтарь з чорного мрамора інкрустірований червоним мрамором. Монастирські приміщення залишені декору, винятком є приміщення дорогою з мозаїчною підлогою і хрестовими зводами. Звідчасті перекриття збереглися і в більшості келій першого і другого поверху. Комплекс монастира являється одною з застройки історичної частини міста. В ньому органічно з"єднюються елементи оборончого характеру і свісткість архітектури барокко.

Більше