Вул. Винниченка В., 20
монастир о.Василіан
Основна інформація
Адреса об’єкта:
Вул. Винниченка В., 20
Власна назва:
монастир о.Василіан
Про об’єкт
Історична функція:
культові
Сучасна функція:
культові
Історичні дані
Стиль:
Бароко
Архітектори:
Вондрашка Алойзи
Покорович Ян
Реконструкції:
Історична довідка
Костел разом з монастирем і обороними стінами утворює єдиний архітектурний ансамбль, розміщений на підвищені в кварталі між вулицями Винниченка, Лисенка і Просвіти. Широкі багатоступеневі камінні сходи, розміщені по центральній осі будови виводить на площадку перед головним входом.
Костел кармелітів побудовано в 1634році по проекту Яна Покори з Ломбардії. До середини XVII століття ансамбль кармелітів представляв собою комплекс прикриваючий з сходу загальномістську систему фортифікаційних споруд. В 1835-1839роках архітектором А. Вондрашковою побудовані дві вежі головного фасаду, які потім в 1906 році були реконструйовані і завершені архітектором В. Галицким.
З східної сторони до стін костелу впритик примикає монастир, представляючий камінну двохповерхову будову прямокутну в плані з внутрішнім двориком і коридорною системою планіровки приміщення.
Архітектура памятника рішена в стилі барокко. Найбільш багато оформлений головний фасад, фланірований двума стрункими башнями і завершений високим фронтом. Плосткість стіни розчленована пілястрами. Перший ярус фасада прикрашає портал з розкрепованним фронтом і картушем. Пластика фасада посилюється від наявності поблизу входу симетричних ніш з динамічними статуями святих всередині. Бокові фасади дуже скромні і лише полокруглі обрамлені вікна і контрфорси оживляють великі площини гладких стін.
Фасади будови монастира залишшені декора, єдина його прикраса-вінчаючий профілірований карніз.
Костел трьохнєфний з центральним нефом, перекритим циліндричним зводом і двома боковими-перекритими хрестовими зводами. Стіни і стелі розписані в 1731-1732р. італьянським живописцем Дж. К. Педретті і його учнем Б. Мазуркевичем. Картини з історії кармелітського ордена належить кісті Г. Чайковського.
Цінним елементом інтерєра являється також центральний алтарь з чорного мрамора інкрустірований червоним мрамором.
Монастирські приміщення залишені декору, винятком є приміщення дорогою з мозаїчною підлогою і хрестовими зводами. Звідчасті перекриття збереглися і в більшості келій першого і другого поверху.
Комплекс монастира являється одною з застройки історичної частини міста. В ньому органічно з"єднюються елементи оборончого характеру і свісткість архітектури барокко.