Вул. Соборна пл., 14

Чотирьохповерховий, входить в лінійну забудову площі, з внутрішнім подвір'ям і офіцинами. Фасад 5-тивіконний, симетричний, середня частина має невеликий ризаліт, над головною брамою-проїздом - балкон з металевим огородженням і вензелем.Поверхня фасаду має незначний ліпний декор, вікна - з зпрофільованими обрамленнями і карнизиками. Через гостроаварійний стан обстеження інтер"єрів неможливе.

Забудова площі Соборної у Львові (кол. пл. Бернардинської), а також сусідніх площ Галицької і Міцкевича, почала формуватися після 1772р., коли за часів Австро-Угорщини почали розбирати міські фортифікаційні споруди і на нових територіях утворювалися нові площі і вулиці. Площа Соборна - одна з площ центральної частини міста, яка разом з пр. Свободи, площами Міцкевича і Галицькою утворює так званий львівський "Ринг" - головну репрезентативну вісь Львова. Цей проект був опрацьований в 1880р. членам Львівського Політехнічного товариства під керівництвом Юліана Захаревича, а після 1888р., коли за проектом інженера Вацлава Ібіанського було забетоновано ріку Полтву, остаточно сформувалася забудова нового львівського центру та був проведений благоустрій за загальною концепцією ландшафтного архітектора Арнольда Рерінга. Архітектурний образ пл.Соборної формує, в першу чергу, ансамбль Бернардинського костелу і монастиря XVII-XIX ст. (тепер ц.Андрія, Державний історичний архів).Теперішня житлова забудова пл. Соборної відноситься до середини і кінця XIX ст. Перші відомості про будинок №14 на пл.Соборній в міському архіві відносяться до 1859р.: магістрат робить припис для власника Людвіга Кохля (Ludwig Kohl) про незадовільний стан карнизу, що загрожує обвалом. В 1875р. погоджується пробиття дверей на місці вікна по заяві власника (або орендаря 1 поверху) Зигмунта Жулінського (Zygmunt Zulinski). В 1879-1885рр., 1893р., 1896р. новий власник Єжи Кляйн (Jezzy Klein) проводить ремонт даху, замінює покриття, і також просить магістрат на пробиття декількох дверей на 1 поверсі для влаштування магазинів. В 1911-1913рр. проводиться велика реконструкція будинку для нового власника Кароля Печеніка (Dr. Karol Peczenik) за проектом архітекторів і будівничих Кароля Ріхтмана (Karol Richtman) i Станіслава Улейського (Stanislaw Ulejski) під прибутковий дім (ремонт даху і перекриття 4 поверху, часткове перекриття внутрішнього подвір'я). Чергове перепланування будинку здійснює в 20-30-х рр. ХХ ст. власник Арнольд Вайсман (Arnold Weismann) з Чорткова: під"єднання до нових каналізаційних мереж, ремонт граничного муру, влаштування нових магазинів на 1 поверсі, а також ресторану. В архіві збережені проекти реклам архітектурного бюро Арнольда Мільдвурка (Arnold Mildwurk) "Towary kolonialne: kawa, herbata, kakao, czekolada", а також "Wlasna elektryczna palarnia kawy". В 1936-39рр. в будинку був готель "Palace". В 1937р. архітектор Домінік Вухович (Dominik Wuchowicz) робить новий проект перебудови готелю на житлові квартири, але до 1939р. він не був здійснений. В радянські часи будинок був частково житловий, а частково - готель "для колгоспників" (біля базару). На 1 поверсі були магазини ("риба, м'ясо") і кафе ("чебуречна чи чарочна").