Вул. Стрийська, 68

Основна інформація

Адреса об’єкта:

Вул. Стрийська, 68


Про об’єкт

Історична функція:

житлові


Історичні дані

Стиль:

Функціоналізм

Короткий опис
Будинки № 66, 68 - 4-х поверхові, об'єднані між собою і утворюють ансамбль з іншими сусідніми будинками. Будинок №66 - кутовий, з заокругленим фасадом, з великими арочними вікнами на першому поверсі. Поверхня фасаду 2-4 поверхів гладка; елементами архітектурного декору служить вертикальне суцільне вузьке вікно сходової клітки та горизонтальні карнизні тяги. Будинок №68 розташований в лінійній забудові, акцентований трикутним фронтоном з лівої сторони фасаду. На 4 поверсі під фронтоном невеликі вікна мають арочне завершення. В цілому фасади будинків лаконічні, без зайвого декору, що характерно для стилю функціоналізм. Завершені будинки шатровим дахом з черепичною покрівлею. Вхідні двері дерев'яні, з віконним отвором, заповненим металевою решіткою. Сходові клітки залізобетонні, з металевим огородженням простого геометричного малюнку. В квартирах, в основному, збережені автентичні двері і вікна з латунними ручками, кахельні печі.

Більше

Історична довідка
Назва вулиці Стрийської походить від міста Стрия, яке існувало давно, бо стара назва "Стрийська дорога" згадується з 1626р. і вела вона на південь від Львова через Карпати на Угорщину і Чехію. В цій стороні колись були великі ліси, а за княжих часів, ймовірно, ловецькі господарства і оселі. Про це свідчать назви сіл Зубра, Козельники, Сокільники. Вулиця Стрийська існує з 1805р. Вона починається від пл. Івана Франка (кол. Пляц Пруса), криволінійною трасою піднімається між двома парками ( Стрийським і Парком культури) схилами Львівського плато, а далі, по рівнинній частині веде за межі міста. Цікаво також, що з 1768 до 1886р. назву "вулиця Стрийська" мала частина сучасної вул.І.Франка від вул.Зеленої до пл.І.Франка. З кін. XVIII ст. в нижній частині вулиці було Стрийське кладовище, яке в 1823р. було закрите і перенесене вище, де тепер Монумент Слави. Далі були яри і схили буково-грабового лісу, який пізніше, в 1877-1879рр. по проекту відомого ландшафтного архітектора Арнольда Рерінга був перетворений в чудовий Стрийський парк. У верхній частині парку на поч. XIX ст. був австрійський форт. Справа, на території Парку культури, на поч.ХХ ст. знаходилась цегельня з кар'єром глини ( тепер там невеликий стадіон). А сам Парк культури ім.Б.Хмельницького виник в 1944-1952 рр. на місці великого пустиря. Стрийський парк з нагоди відкриття в 1894р. Крайової виставки значно розширився. У верхній рівнинній частині були влаштовані павільйони, водонапірна вежа, фонтани, нові паркові дороги і квітники. Пізніше, з 1916р. тут була австрійська військова виставка, а з 1922р. відбувалися тут "Східні торги". Забудова вул.Стрийської почалася з кін.XIX - поч.ХХ ст. Перші житлові квартали примикали до пл.І.Франка, вул.Паркової, вул.Рутковича. Будинки №10,12 були зведені архітектурним бюро І.Левинського в стилі модерн. Вище забудова велася в 20-30рр. Виникають гарні будинки в стилі конструктивізм - №36-42, архітектор В.Мінкевич. При перетині вул.Стрийської і вул.Гвардійської ( кол.Кадетської) в 1899р. будується перший великий комплекс на південній околиці Львова - Кадетська школа (тепер Військовий інститут при Львівській політехніці). За Стрийським парком, з двох сторін вулиці, в 30-х роках розташовувалися стадіони різних спортивних товариств, в т.ч. українського спортивного клубу "Сокіл-батько"(1938). По Стрийській вулиці в 1930-1933рр. проходила траса авторалі "Гран прі де Леополь", одна з найскладніших в Польщі (вул.Вітовського-Стрийська-Гвардійська). Житловий комплекс будівель під №50-76, який виник у верхній частині вулиці, був запроектований архітектором Вітольдом Мінкевичем в 1928р. в стилі конструктивізм. Будинки були побудовані на замовлення міського уряду, а також як кооперативне житло "Львівської електровні". Будинки були запроектовані так, що по периметру кварталу примикали один до одного, а посередині утворювалося велике внутрішнє подвір'я. Квартири були недорогі, але раціонально сплановані, зручні, комфортні, обладнані всім неохідним і якісно збудовані. На перших поверхах були магазини і установи побуту.

Більше